- припустити
- [приепусти/тиес'а]
-ушчу/, -у/стиеш; нак. -сти/, -с'т'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
припустити — I див. припускати I. II див. припускати II … Український тлумачний словник
припустити — 1 дієслово доконаного виду прийняти за можливе; допустити припустити 2 дієслово доконаного виду швидко побігти; відпустити затягнуте; полити про дощ … Орфографічний словник української мови
припускати — I а/ю, а/єш, недок., припусти/ти, ущу/, у/стиш, док., перех. 1) Вважати за можливе, ймовірне що небудь. || у знач. вставн. сл. припусті/мо і припу/стимо. Уживається для вираження ймовірності чого небудь. Припускати думку. 2) перев. із запереч. Не … Український тлумачний словник
подумати — аю, аєш, док. 1) перех. і неперех. Дійти до якоїсь думки; зробити умовивід. || Розмірковуючи, припустити що небудь. || Скласти яку небудь думку про кого , що небудь. 2) неперех. Спрямувати свої думки на кого , що небудь. || Згадати про кого , що… … Український тлумачний словник
припущений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до припустити 1 3), 5), 8), 9) … Український тлумачний словник
загачка — Загачка: гак [14] шестерня [V] Є підстави думати, що й виклад слова загачка як «шестерня» (483) невірний. У тексті сказано: «Все нагадувало радше повільний, сонливий рух та туркіт величезної машини, тілько що колеса, зубці, загачки та шруби тої… … Толковый украинский словарь
дозволяти — дозволити (кому що давати згоду на здійснення чогось), допускати, допустити (кого), давати право, дати право, підпускати, підпустити (до чого), припускати, припустити (кого що), призволяти, призволити, благословляти, благословити (кого на що);… … Словник синонімів української мови
здогадуватися — здогадатися (робити правильні висновки, ураховуючи певні прикмети, натяки тощо), припускати, припустити, підозрівати, підозрювати Пор. угадувати … Словник синонімів української мови
побігти — 1) (почати бігти у якомусь напрямку), кинутися, метнутися, майнути, помчати, полетіти, полинути, поринути, погнати, дременути, чкурнути, дунути, мот(о)нутися, у[в]джигнути, почесати, у[в]лупити, у[в]різати, гайнути, гасонути, припустити, шуснути … Словник синонімів української мови
послаблювати — 1) = послабляти, послабити (спричинятися до меншого, слабшого прояву якогось явища, процесу, якости, почуття тощо), ослаблювати, ослабляти, ослабити, зменшувати, зменшити, применшувати, применшити, полегшувати, полегшити, пом якшувати, пом якшити … Словник синонімів української мови